Показаны сообщения с ярлыком Иисус Спаситель. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Иисус Спаситель. Показать все сообщения

2 янв. 2025 г.

Залишайтесь спокійними

Словами з Вихід 14:14 Мойсей підбадьорює ізраїльтян одразу після виходу з Єгипту. Можливо, він розумів, що природна людська реакція в моменти невизначеності - це постійні стрибки між тривогою і відчаєм?!.

Насправді, відчуття невизначеності краде мир з наших сердець, забирає спокій і дійсно може спровокувати погіршення здатності вирішувати проблеми або зниження концентрації уваги настільки, що стаємо менш гнучкими і ефективними.
Це, в свою чергу, збільшує шанси на здійснення нерозумних вчинків і робить нас більш вразливими до переживання тривоги, депресії чи стресу.
Ось чому, друзі, моя постійна молитва до Бога і побажання для вас: завжди дивитись на Проводиря і Вершителя віри, - на Ісуса!

В наші важкі і перенасичені різноманітною інформацією часи, вкрай важливо навчитись сконцентровувати свої думки на тому, що дійсно важливе і здатне наповнювати нас миром посеред штормів, відновлювати спокій.
Цього можливо досягти, спрямовуючи своє серце до Божих істин. Адже саме Бог і Є наш мир!
Хочу поділитись з вами трьома порадами, які я прочитала і вони здалися мені доречними для кожного, хто потребує оновлення миру і спокою.

«Спокій — це така дисципліна, яка вимагає тривалої та усвідомленої практики. Так як же практикувати перебування в спокої? Один практичний спосіб — це виконання трьох кроків:
  1. Визнайте свою обмеженість.
  2. Відкладіть свої очікування.
  3. Ухопіться за Божі обіцянки.»

Улюблені!
Незалежно від того, з чим ми зіткнемося в наступні дні і тижні, пам'ятаймо, що для Бога немає нічого невизначеного у наших обставинах. Він Є Перший і Він - Останній, Він -Альфа і Омега. Він знає кінець кожного з нас раніше від створення світу.
Він діяв у моєму і вашому минулому, Він з вами і зі мною в сьогоденні, і Він тримає в Своїх руках моє і ваше майбутнє.

Довіряю Тобі, мій люблячий Небесний Батько! Міцно тримаюся Твоїх Слів! Вірю і знаю: Ти Є добрий Бог!

23 дек. 2024 г.

Адвент Різдва. Свічка ангелів (Свіча Любові)

Дорогоцінні! Добігає закінчення останній тиждень перед Різдвом - Адвент Любові. Сьогодні в зібраннях запалено четверту свічу -  Свічку ангелів (Свічу Любові). За три дні Різдво!

У нас, в Україні, достатньо важко зараз говорити і навіть писати про любов... Тотальний біль десяте Різдво поспіль і третє - просто нестерпний тотальний біль…
Коли ворог душ людських, руками агресора, намагається нас задавити ненавистю; коли кожного дня гинуть мирні люди, а наші мужні світлі воїни покладають за нас свої життя; коли ми постійно стаємо свідками вбивств і смерті... Єдину втіху ми знаходимо лишле в Тому, Хто насправді є Любов! Тому завжди, а особливо в цей важкий для нашої країни час, нам просто необхідно тримати свій погляд на нашому Проводирю і Вершителю віри, на Господеві Ісусі Христі!

Святкуючи Різдво давайте не будемо захоплені святкуванням більше, ніж Тим, Кому воно належить! Памʼятаймо Ісуса, тому що Різдво - Христове! Це про Його Народження! Важливо також пам'ятати, що Різдво - це не лише святкування народження Немовляти Ісуса. Це - втілення, прихід з Небес обітованого Месії, Сина Божого. Це - любов, яка більша за весь Всесвіт, тому що це - жертва, принесена заради кожного з нас.
Ціна мого і твого життя у Вічності - це смерть Сина Божого, Ісуса Христа, Господа нашого. Божа любов, яка відкрилась світові у вигляді Немовляти, мала пройти через біль і страждання, об’явитися Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, щоб дати нам дар Вічного життя.

Друзі! Різдво - це історія про безумовну любов. Адже Бог виявив Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми з тобою були ще грішниками.
«Божа любов до нас виявилася в тому, що Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми через Нього жили. Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи. Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного!» (‭‭1 Івана‬ ‭4‬:‭9‬-‭11‬ ‭CUV‬‬)
Бог Є Любов! Його Любов не тільки пробачає, але відновлює і змінює наші серця. Його Любов бачить нашу гріховність, страхи, сумніви, але все одно каже: «Ти - мій. Я люблю тебе»! Адже Він вибрав нас у Собі раніше від створення світу і знає ким ти і я зможемо стати завдяки Його благодаті!
Божу Любов неможливо заробити чи заслужити, вона не залежить від нас: її можна лише прийняти. Божа Любов діє навіть тоді коли ми відчуваємо себе безнадійно слабкими, коли наші серця розбиті, коли ми зневірилися або що. Божа Любов змінює все!

Так само, як Ісус не боявся болю, презирства і приниження тоді, коли йшов на Хрест, Він готовий прийняти кожну людину, яка відкриє своє серце Йому сьогодні.

Різдво Христове – це нагадування про те, що ти і я - ми - ніколи не самотні!
Навіть якщо я чи ти неодноразово падали, навіть якщо самі поставили на собі хрест, - Він не викреслив нікого з нас! Навіть зараз, в цей найважчий для кожного українця час, навіть посеред найтемнішої темряви Божа любов завжди поруч!  Ісус настільки близький до кожного, хто закликає Його Ім'я в істині!
Його Любов підтримає,  відновить надію, оновить віру і геть прогонить страх. Присутність Його Любові замінить сум на радість, а ніжний дотик Його Духу перетворить самотність на глибоке відчуття Божої присутності!

Чи знаєш ти Його, мій любий друже? Чи стала Його Любов тою живою реальністю, яка змінює твоє серце кожного дня, щохвилини? Чи дозволиш ти цій Любові повністю змінити тебе?!

Мій вибір і моя молитва: Господи! Зміни моє серце, зміни мене,  навчи мене любити так, як любиш Ти! Нехай Твоя воля, яка є на Небі здійсниться в моєму житті! Що я маю вчинити?

А що обираєш ти, мій друже?

20 дек. 2024 г.

Свічка Пастухів (Свіча Радості) : продовження

Добігає закінчення вже третій тиждень Адвенту Різдва. А я продовжую читати історію приходу в цей світ Сина Божого і розмірковувати над деякими її фрагментами.
В неділю, коли було запалено Свічку пастухів, ми говорили про пастухів, як обраних Господом учасників цієї найочікуваннішої події, щоб потім сповістити цю Добру звістку багатьом людям. Ми вже відзначили критерії Божого обрання - їхню щирість і готовність виконувати волю Божу.

Знаєте, друзі, мені здалася дуже вдалою картинка, яку ви можете бачити ліворуч вгорі, тому що приблизно так я уявляла собі їх «прийшли». Скільки разів я читала цю чудову історію, мені завжди здавалось, що ставши свідками слави Небес, яка їм відкрилася й почувши слова ангела, їхні серця так запалали, що вони просто понеслись, а не пішли!

Месія народився! А вони, ті, які були далеко від суспільства, стали першими свідками цієї великої таємниці! Хіба тут можливо просто йти?! Тут летітимеш, немов на крилах!
Вони не мали найменшої уяви про те, де саме знаходиться цей хлів і не знали, як саме вони його знайдуть, але Божий вогонь, який запалав у їхніх серцях, вабив їх і направляв.

15 дек. 2024 г.

Адвент Різдва. Свічка Пастухів (Свіча Радості)

Сьогодні, милістю Божою маємо 15 день Адвенту Різдва і на недільних Богослужіннях (в деяких церквах*) було запалено третю свічку – Свічку Пастухів чи Свічу Радості!
Це та радість, друзі, яку Ангел Господній сповістив пастухам, явившись їм у великій славі. Почитаймо Слово Боже:
«А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
І раптом з’явилася біля ангела сила‑силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували: Слава Богові на висоті, а на землі – мир в людях доброї волі!» (Лукі‬ ‭2‬:‭8‬-‭14‬ ‭CUV‬‬)
Відтепер з Небес на землю, в подобі людини, зходить істинне Боже Світло і Свою добру волю Батько виявлятиме в/через людей, оскільки саме заради них, людей, улюбленого творіння Бога, і відбувається ця довгоочікувана подія! Яка ж це велика радість!
Радість також у тому, що прихід в цей світ Сина Божого одразу починається з підтвердження слів Господа, які Він сказав колись пророку Самуілу про Саула:
«Але Господь сказав Самуїлові: Не дивись на його вроду, та на його високий зріст, тому що Я його відхилив. Адже Бог дивиться не так, як дивиться людина. Людина дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце!» (1 Самуїла‬ ‭16‬:‭7‬ ‭CUV‬‬)
Він бачить наші серця (Він - Всюдисутній, Всюдиприсутній і бачить все), судить і зважує всі наміри наших сердець! Він обирає немудре й немічне аби засоромити премудрих і сильних!

Друзі, думаю що і ви розмірковували над тим, чому Господь обрав Давида, взявши його від овець і саме його назвав людиною по серцю Своєму? Чому саме пастухи стали першими, хто дізнався про народження Спасителя?! Чи це не дивно, що таке велике благословення отримали від Господа найменш видатні й шановані, а не ті, які мешкали в палацах?! 
А можливо це стало саме тому, що хоча вони жили далеко від суспільного життя, але вони як ніхто вміли турбуватись за інших? Так, вони жили серед овець, але в їхніх серцях була готовність служити і відкритість для Бога.

Думаю, що саме тому третя свіча Адвенту була названа Свічка пастухів і має другу назву - Свіча Радості!
Найбільш велика радість в тому, що народився Спаситель!
А ще - радість в тому, що Бог дивиться не на зовнішнє, а на внутрішнє - Він бачить моє і твоє серце. Він обирає Собі людей за готовністю їхніх сердець почути, послухатись і прийняти Його послання і через них втілює Свій плани. Такими людьми в історії народження Спасителя стали проста юдейська дівчина Марія, щирий добрий плотник Йосип і звичайні пастухи з серцями, відкритими для Бога.
Свічка пастухів — це нагадування, що найцінніше в нас — це наші відкриті серця, готові прийняти Його любов. Наш Бог є Незмінний і Вірний - і це міцне підґрунтя нашої радості, друзі.
Радіймо!
_____
* це уточнення роблю тому, що дехто дивується «свічкам»))
Тому хочу зробити наголос на тому, що традиція ця людська. В Біблії про запалення чотирьох свічок і про віночки не йдеться. Перша згадка про про святкування Адвенту в західній церкві належить до IV століття. Але хоча це святкування - запроваджена людьми небіблійна традиція, особисто мені вона подобається тим, що дає можливість не тільки самій, перечитуючи Євангелію, ще і ще досліджувати своє серце, але й кожного дня, протягом чотирьох тижнів, ділитись Христом з тими, для кого Різдвяні свята - в першу чергу кількість страв на столі і придбання подарунків...
Дух і Наречена кажуть: гряди, Господи!!! Тому радіймо, брати й сестри: Христос близько!

12 дек. 2024 г.

Вифлеємська Свіча (Свіча Миру) : продовження

Закінчується другий тиждень Адвенту Різдва. Запалено вже дві свічі: Свіча Надії і Свіча Миру.
Прийдешньої неділі в наших зібраннях буде запалено третю свічу - «Свічку пастухів» або Свічу Радості.
Перечитуючи в ці дні історію Божих обітниць, а також Євангельську оповідь, я раптово подумала: скільки разів я читала і перечитувала історію народження в світ нашого Спасителя, але чомусь особа Йосипа, чоловіка Марії, була в мене поза достойною увагою!.
Трапилось так, що завжди в центрі моєї уваги була саме Марія. Дійсно, є всі підстави бути зосередженими на вчинку цієї простої юдейської дівчини, адже якби Марія не підкорилася Богу і відмовилася від Божого задуму, то величної історії спасіння могло б не статися. Її смирення, її готовність довіряти своєму Господу стали ключем до виконання великого Божого плану. Більше роздумів про це ви можете прочитати і послухати в нотатці «Предопределение» (див. сайдбар праворуч 👉🏻).

А от про Йосипа, який став земним батьком Ісуса, ми знаємо, насправді, доволі мало. Знаємо, що він не був священником, а був теслею, людиною яка працювала своїми руками. Знаємо, що він походив з дому та роду Давидового, з коліна Юдиного. Знаємо також, що Йосип мав благородне, любляче і мʼяке серце, а також те, що він любив Бога був людиною богобоязлививою й покірливою.
Це ми стверджуємо тому, що бачимо як він вчинив з Марією, зарученою йому жінкою. Коли Йосип дізнався, що його наречена вагітна (а він ще не знав в цю хвилину, що завагітніла вона від Святого Духа), то він демонструє зразкову реакцію. Незважаючи на, ймовірно, глибоку образу, він «будучи праведним і не бажаючи її ославити, вирішив таємно відпустити її.» (Матвія 1:19 CUV)

Він хоче захистити Марію від ганьби, яка загрожуватиме їй смертю. Адже в Ізраїлі заручини вважалися надзвичайно серйозним дійством. З часу заручин наречений і наречена, хоч і не жили разом, юридично ставали чоловіком і дружиною, маючи всі відповідні права, включаючи права вдівства та спадкування майна.
Відповідно, вагітність нареченої вважалась перелюбом (подружньою зрадою) і, згідно із Законом, мала б каратися смертю*.

8 дек. 2024 г.

Адвент Різдва. Вифлеємська Свіча (Свіча Миру)

Сьогодні на Богослужіннях було запалено другу свічку Адвенту Різдва і означає це, що ми вступили в другий передріздвяний тиждень.
Як ми говорили вчора, друга свіча має назву Вифлеємська свіча або Свіча Миру і нагадує нам про те, що Бог, який є наш мир, присутній навіть у найскладніших та найбільш заплутаних ситуаціях.

Давайте на самому початку приділемо трішечки уваги значенню самого слова «мир». Це нам необхідно зробити, щоб вірно розуміти про який саме «мир» ми говоритимемо і уявити бодай частину того благословення, яке ми отримуємо в союзі з Богом миру.

В умовах, коли ми в Україні, майже чотири роки живемо в умовах повномасштабної війни, розв'язаної нашим північним сусідом, слово «мир», для більшості з нас, означає в першу чергу «відсутність війни, смерті, руйнувань, горя».
Але чи тільки таке значення воно має? Якщо навіть Сам Господь має одно з імен Яґве-Шалом, то можливо слово «мир» вказує на щось набагато глибше і краще?

В Біблії ми зустрічаємо два основних слова, які перекладено словом «мир».
В Старому Заповіті це слово [shaw-lome'] «шалом» וםֹלש«мир, благополуччя, добробут, здоров'я, безпека, дружелюбність».
В Новому Заповіті йому відповідає слово [ейрЕнен] ειρήνην зі значенням «спокій, мир, безпека; часто благополуччя». 
Слово «шалом» утворено від кореня, що має надзвичайно глибокий сенс і настільки багатогранне значення, що перевести його у всій повноті на іншу мову просто неможливо. Крім «миру», «спокою» і «благополуччя» цей корінь виражає значення «єдність, цілісність, цільність», «повнота», «досконалість» і «удосконалення», «ідеальність», «завершеність».
У тлумачному словнику Евен Шошан, «шалом» визначається дуже цікаво і глибоко: «реальність» від realis (лат.) - речовий, дійсний. 
«Великий мир (шалом) у тих, що люблять Твій Закон! Вони не спотикатимуться.» (Пс.118:165)
Подібне ми зустрічаємо на сторінках Нового Заповіту, коли Ісус говорить Своїм учням:
«Мир (шалом) залишаю вам, Мій мир (шалом) Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається.» (Iвана 14:27)
Як ми бачимо, дійсно цей мир - шалом дуже важливий і визначає нашу реальність, нашу дійсність. Ісус, звертаючись до своїх учнів, говорив, щоб вони несли таку реальність в доми людей, щоб вони були людьми миру, тобто шалому:
«Входячи ж до дому, вітайте його, [кажучи: Мир (шалом) цьому дому!] І якщо дім буде достойний, нехай зійде ваш мир (шалом) на нього; якщо ж не буде достойний, ваш мир нехай повернеться до вас.» (Матвія 10:12-13)
Через пророка Міхея Господь промовляв до Свого народу:
«Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, – найменший серед Юдиних тисячників. З тебе вийде за Моєю волею Той, Хто буде Владикою в Ізраїлі, – хоч Його походження від початку, від часів віковічних.» (5:1 CUV)
Дорогоцінні! Давайте спробуємо уявити собі цю історію: вагітну Марію, яка знаходячись на дев'ятому місяці, разом зі своїм чоловіком Йосипом, змушена була здійснювати надважку подорож з Назарету до Віфлеєму.
Це була далеко не ідеальна подорож! Не в комфортному позашляховику з кондиціонером і можливістю полежати на задньому сидінні. Це був важкий шлях через всю юдейську землю: вагітна жінка, яка була вже напередодні пологів, їхала сидячи верхи на ослику…
Суха земля, пил, спека вдень, холод вночі, без можливості комфортно відпочити і прийняти душ в пʼятизірковому готелі… Зрештою, коли вони приїжджають в місто, то замість комфортного житла, вони мають зупинитись на ночівлю в загоні для тварин з відповідним комфортом і запахом…
Про це, можливо, легко читати але, напевно, мало хто з нас, теперішніх, погодився би ризикнути так подорожувати. Це зможе тільки та людина, яка подібно до Марії, всім серцем любить і довіряє Богу, яким покликана.

Але насправді, Віфлеєм став символом того, як Бог часто діє в нашому житті. Він обирає щось немудре, немічне, понижене, неіснуюче й недосконале аби засоромити премудрих і сильних, позбавити сили існуюче! Саме ці обрані, які малі в своїх очах, але щиро посвячені Богу всім своїм серцем, стають частиною Його великого плану, інколи самі цього не розуміючи до кінця.
Так, маленьке містечко Віфлеєм стає місцем найбільшої події в історії людства - місцем народження Спасителя, бо саме так вирішив Бог.

Улюблені! Наш незмінний Бог часто діє в тих місцях і моментах, де ми не очікуємо побачити Його руку. І навіть зараз, в найважчі часи для нашої країни, коли навкруги біль і смерть, коли нам здається, що всі наші мрії помножилися на нуль і плани розпалися…
Навіть в цей час Бог готує для нас щось набагато більше і важливіше, ніж ми могли мріяти:
  • Його досконалий мир,
  • Його присутність посеред скорбот,
  • Його захист і благословення,
  • Його світло, яке ніколи не зможе перемогти темрява!
Найголовніше для нас в будь-який час, а особливо в ці передріздвяні дні, - перебувати у Христі, в Його Слові, знати Його і бути з Ним, навчаючись від Нього любові, лагідності й покірливості.
Нехай же мир Божий, який перевищує всяке розуміння, збереже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі, дорогоцінні друзі!


7 дек. 2024 г.

Свіча Пророцтв (Надії) : закінчення

Добігає закінчення перший тиждень Адвенту. Вже завтра, в наших зібраннях, до першої Свічки пророцтв (Свічки Надії) буде запалено другу свічку Адвенту - Віфлеємську (або Свічу Миру).
На цьому тижні ми згадували про дивний і незбагненний Божий план спасіння людини, який був проголошений Ним після гріхопадіння і багато разів був повторений через пророків, а почав здійснюватися з народженням Ісуса Христа.
Для народження Месії Бог вибрав найскромніші обставини:
Всім цим Він хотів показати, що Його сила і велич не залежать від земних обставин або умов. Він прийшов не для того, щоб показати могутність, а щоб виявити справжню силу через любов і жертовність.
Вся історія Різдва нагадує нам, що навіть у найпростіших і найскромніших обставинах Бог здатний здійснювати найвеличніше. Він вибрав ясла, а не трон, вибрав любов, а не силу для того, щоб явити нам істину.
Біблійна надія призначена не лише для людства; вона для всього творіння. Воскресіння Ісуса пролило світло на те, як одного разу буде відновлено весь Всесвіт.
Друзі, кожен з нас запрошений Небесним Батьком відкрити своє серце для Його любові. Адже Бог виявив Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками (Рим. 5:8).
Ми покликані прийняти Його жертву і дозволити Йому змінити нас зсередини.
Народження в цей світ Єдинородного Сина Божого — це більше, ніж історія. Це запрошення! Запрошення жити і любити так, як жив і любив Він.
Чи готові ми відгукнутись? Чи знаєш ти Його особисто?


5 дек. 2024 г.

Свіча Пророцтв (Надії) : продовження 2

Допоки ми з вами можемо говорити «сьогодні», це означає, що ми живі, можемо зробити крок назустріч Богу і дозволити Йому оновити нашу віру й оживити все те, що, здається, втратило силу жити.

В Адвент надії знову і знову Дух Божий нагадує нам, що Бог здатен воскресити все те, що здається безнадійно мертвим. Він бажає і може вдихнути нове життя в наші найкращі мрії, в наші стосунки, оживити наші серця, відновити нашу країну.
Божа вірність у минулому зміцнює нашу надію на майбутнє.
Ми можемо дивитися вперед з надією, коли оглядаємось назад, щоб згадати, яким вірним Бог був раніше.

Якщо Він був вірний тоді, чому Йому не бути вірним знову?Особливо безцінним це є для нас в Україні зараз, під час розвʼязаної росією повномасштабної загарбницької людоненависницької війни…
Коли руйнується все навколо - і в фізичному світі, і в наших зранених душах - ми можемо довіряти Його обіцянкам!
«Надходить такий час, – говорить Господь, – коли Я виведу від Давида праведний Паросток. Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість.
За його днів Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль [і Україна]. А ось Його Ім’я, яким Його називатимуть: Господь – наша Праведність.» (Єремії 23:5-6 CUV)
Імʼя, яке використовує пророк Єремія, звучить оригінально Ягве-Цідкейну і в перекладі означає «Бог виправдання наше» або «Бог - наша праведність».
Розкриваючись подібним чином, Бог обіцяє новий заповіт, заповіт благодаті, який народжує в людині нове серце, слухняне Богові.
«Бо Того [Ісуса], Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!», - пояснить апостол Павло пізніше (2Кор.5:21)

P.S. Щоб дізнатися трохи більше про всю глибину Божої обіцянки, яка міститься в одному лише Його Йменні «Господь – наша Праведність», ви можете почитати дві частини коротенького уроку 10, який опубліковано на блозі домашньої церкви:

 

2 дек. 2024 г.

Свіча Пророцтв (Надії) : продовження

Так, саме у 3 главі книги Буття, одразу після гріхопадіння, ми вперше чуємо Благу Добру Звістку. Вибір першої людини повстати проти свого Творця через непослух, замість того, щоб правити разом з Ним, як Він задумав, мав руйнівні наслідки: розлука з Богом, безліч проблем на землі, втрата життя — як фізичного, так і духовного.

Але, в цей самий гіркий час, Бог проголошує план відкуплення і повернення людини у близькі стосунки з Ним: у вірші 15 ми чуємо слова, які стають першою обіцянкою спасіння (на фото).

Небесний Батько, Першоджерело нашого життя, проголошує пророцтво про Месію, заповідаючи, що потомство жінки здобуде остаточну перемогу над злом. В цих словах Бог, який Є Любов, являє всім нам Свою любов і милість, які сяють надією прямо посеред людського падіння.
Ця обіцянка нагадує нам, що Божий план спасіння є непереможним, а Його милість сильніша за будь-який гріх. Навіть коли все здається втраченим, Божа любов не тільки відновлює, але й веде до вічного спасіння.

Дорогий Друже! Основою християнства є не тільки те, що Ісус помер за гріхи світу, але й те, що Він воскрес заради світу (а це означає - кожного з нас)!
Завдяки Ісусу смерть не отримає останнього слова тому що Він Своєю смертю подолав смерть! Через Ісуса перемога вже дарована тим, хто довіряє Йому!
Адвент починається з цієї глибокої істини – Бог виконує Свої обітниці.


1 дек. 2024 г.

Адвент Різдва. Свіча Пророцтв (Надії)

Друзі, ми з вами вступили в період Адвенту Різдва (очікування Різдва) і в цей час, звісно, хочеться особливо розмірковувати над цією найвеличнішою подією в історії людства.
Сьогодні, на початку багатьох зібрань, було запалено першу свічку Адвенту – свічку Надії або свічку Пророцтв.

Біблійна надія покладається на Божий характер як на підставу для віри в те, що майбутнє буде кращим за сьогодення. Чим більше людина пізнає Божий характер, тим сильніше вона сподіватиметься.
Біблійна надія - це не просто оптимізм, який покладається на обставини і вірить, що будь-які обставини можуть повернутися на краще.
Біблійна надія не фокусується на обставинах. У Біблії люди, які не впадають у відчай, часто розуміють, що немає жодних ознак того, що все стане краще, але все одно вибирають сподіватися.
Біблійна надія сповнена сміливості і очікування того, що прийде день, коли людство і весь Всесвіт будуть звільнені від зла і смерті. Слава Господня з'явиться тоді, коли ми з вами, улюблені, нарешті усідомимо Хто Є наш Батько і станемо Його справжніми вірними синами й доньками. Цього очікує від нас все творіння! Саме вірність Бога Своїм Словам в усі віки, вселяє в нах надію і сподівання на майбутнє.

Є багато слів в Біблії, які використовуються в значенні «надія». Але кілька основних слів в івриті і грецькій мові звучать так:
  • «яхАл» - «очікувати» (в сенсі «терпляче очікувати», як Ной очікував кілька тижнів допоки зійдуть води потопу)
  • «кавА» - «очікувати» (від слова «кав» - «натягнута мотузка») і має значення «напружене сподівання»
  • ἐλπίς - «елпІс» - «надія, сподівання» (не на щось абстрактне, а сподівання на Особу Воскресшого Ісуса Христа)
Але чого саме очікуємо ми з вами, друзі? Пророк Ісая сказав:
«Я очікуватиму Господа ! Хоч Він і ховає Своє обличчя від дому Якова, я покладатимусь на Нього.» (Ісаї 8:17)
Тож, перша свічка нагадує нам, що обітниця Бога, яку Він виголосив після гріхопадіння першого Адама (Буття 3:15), а потім багаторазово повторив через Своїх пророків, була і назавжди є незмінною.
«Я покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.» (Буття‬ ‭3‬:‭15‬ ‭CUV‬‬)
«Отже, Сам мій Владика дасть вам ознаку. Ось Діва завагітніє й народить Сина, і дасть Йому ім’я Еммануїл [з нами Бог].» (‬Ісаї 7‬:‭14‬ ‭CUV‬‬)
Ці обітниці Божі здійснилися саме в Ісусі Христі, який є Світлом для світу. Прихід Христа змінив історію й подарував світу надію.

Задовго до народження Христа, пророцтва про Його прихід були світлом у темряві для ізраїльського народу. Вони нагадували, що Бог не забув Своєї обіцянки, і що настане час, коли Месія прийде, щоб змінити історію і спасти світ.
Навіть коли народу здавалось, що нічого не відбувається – Божа обіцянка була незмінною, і кожне наступне пророцтво зміцнювало їхню віру в те, що Боже світло обов’язково зійде.
Прихід Христа змінив історію, подарував світу надію, став передвістям перемоги світла над темрявою.

Народження Сина Божого в світ стане відомим по всій землі, бо Він принесе справедливість, мир і спасіння, забере наші грішні камʼяні серця і дасть нам серця з плоті, відкривши шлях до примирення з Небесним Батьком.
«Тому що Дитя нам народилося, – нам дано Сина.
Влада на Його плечах, і дадуть Йому ім’я:
Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру.
Потужною буде влада і нескінчений мир на престолі Давида і в усьому царстві,
оскільки влада буде закріплена й утверджена на правді і правосудді – відтепер і на віки вічні!
Це учинить ревність Господа Саваота!» (Ісаї 9:5-6 CUV)

«Надходить такий час, – говорить Господь, – коли Я виведу від Давида праведний Паросток. Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість. За його днів Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім’я, яким Його називатимуть: Господь – наша Праведність.» (Єремії 23:5-6 CUV)

 

16 апр. 2023 г.

Христос Воістину Воскрес

Дорогоцінні мої Друзі!
Вітаю вас з вічним воскресінням Господа Ісуса Христа!
Ісус – Вічний! Ісус - Живий! Він – Незмінний!
Ісус - Є Любов! Він – Особа! Він чує та відповідає!
Ісус - Є Шлях, Істина і Життя!
Ісус – Єдиний Шлях до Небесного Батька!
Ісус – мій особистий Господь і Спаситель!
Ісус – моя Пасха і мій Великдень! Він - моє життя! Ісус – Бог усієї землі – знає і любить тебе! Його смерть і воскресіння – особисто за Тебе!
А чи знаєш Його ти?!

26 июл. 2022 г.

25 лет, как один день

Сегодня, когда по милости Божьей, я отмечаю 25-летие своего духовного возрождения и новой жизни во Христе, я прославляю моего Господа и хочу сказать:
Моя жизнь не имеет для меня никакой цены! Всё, что я хочу - это знать Господа Иисуса и совершить вверенное Им служение: 
• принести людям Евангелие благодати Божьей и
• утверждать души учеников.


14 июл. 2022 г.

Всі ми згрішили і втратили славу Божу…

Дорогоцінний Друже! Біблія вчить нас, що основною проблемою кожної людини є гріх.
Нашою фундаментальною людською проблемою є не відсутність освіти, не злидні, не наркотики, не політика, не забруднення довкілля чи війни.
Проблема лежить значно глибше! Проблема всередині кожного з нас і ця проблема – є наша схильність до гріха.

Саме тому Бог послав на землю не фахівця з будь-якої сфери науки, медицини чи державності. 
Бог-Отець послав Свого Єдиного Сина Ісуса Христа, тому що наша найбільша потреба є саме в Спасителі.
Але якщо людина не усвідомлює і не визнає свій гріх, вона ніколи не звернеться до Спаса!

Свята Біблія не має більш лаконічного твердження про гріх, ніж в Посланні до Римлян 3:23. Бог ясно говорить:
«Адже всі згрішили, і всі позбавлені слави Божої». 
Проблема універсальна: ми всі згрішили. 
Але при цьому ми всі схильні порівнювати себе з іншими людьми, які здаються нам «грішнішими» грішниками (вбивцями, крадіями, наркодилерами тощо). Хоча вони не є стандартом.

Від Вічності й до Вічності був, є і буде єдиний стандарт: Божий Син Господь і Спаситель Ісус Христос!
  • Ніхто з людей не дотягує до цього високого стандарту!
  • Ніхто з нас не досягає слави Божої!
  • Ніхто з нас не відображає досконалого характеру Христа!
Адже всі ми згрішили, і всі втратили славу Божу…

Добра звістка є в тому, що
«Усі люди стали праведні перед Богом завдяки дару Божої милості, завдяки визволенню, яке Бог здійснив через Ісуса Христа»! (До Римлян‬ ‭3:24‬ ‭UMT)‬‬
Христос викупив нас від гріха! Він придбав нас ціною Своєї власної Крові!
Ми нічого не зробили, щоб досягти, отримати праведність! 
Господь Ісус зробив усе це!

Друзі! Ви не можете самі врятувати свою душу або заробити спасіння. Але кожен, хто смиренно приймає через віру в Ісуса Христа спасіння як дар, буде спасенний!

Ми виправдовуємося Його благодаттю завдяки своїй вірі і це не робота людини для Бога. Це робота Бога для людини! Христос вже викупив нас! Прийми дар Христа сьогодні!

24 апр. 2022 г.

Христос Воистину Воскрес!

Христос Воскрес! Воистину Воскрес!
Драгоценные Братья и Сестры!
Поздравляю Вас с Воскресением Господа нашего Иисуса Христа!
Любящий Бог добровольно пошел на Крест, чтобы примирить с Собою мир!
Пасха наша – Христос – был заклан за каждого из нас!
Совершенная жертва принесена! Грех уничтожен! У смерти вырвано ее жало! Свершилось!
«...поглощена смерть победою. «Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа?» (1 Коринфянам 15:54-55 НРП)
Одной жертвой Иисус Христос навсегда сделал освящаемых совершенными! Путь в Его присутствие открыт! Мы живем, потому что Он жив! Он ввел нас в Царствие Божие и посадил на небесах во Христе Иисусе! Аллилуйя!
Христос Воскрес! Наш Бог Жив! Он больше не умирает!
Каждый день мы можем приветствовать друг друга словами:
Христос Воскрес! Воистину Воскрес!

30 апр. 2021 г.

Страстная пятница

Сегодня многие люди, соблюдая все то, о чем наслышаны или чему были научены, вспоминают крестные страдания Господа Иисуса Христа.
Давайте же сегодня, в эту Страстную пятницу, мы воззрим на пригвозжденного ко кресту, пронзенного за наши грехи Иисуса Христа и склоним свои колени, обнажив перед Ним свои сердца в покаянии.

Давайте пробудимся, свергнем с себя всякое бремя и запинающий нас грех, отложив прежний образ жизни!
Давайте встанем твердо на ноги и с терпением будем проходить предлежащее нам поприще,
«взирая на начальника и совершителя веры Иисуса, Который, вместо предлежавшей Ему радости, претерпел крест, пренебрегши посрамление, и воссел одесную престола Божия» (Послание к Евреям 12:2).
Ободримся! Ведь абсолютно все, что говорил Господь и все, что предсказывали пророки - все было и есть - правда!
Иисус не остался в могиле! Аллилуйя!
Восстав из мертвых, Он уничтожил проклятие греха, лежащего на нас! 

Он не был только человеком: Он был также полностью Богом - Единородным Сыном Бога! Именно это делает Пасху более значимой, чем это представляет наша культура.
Иисус умер за каждого из нас, но Он и воскрес для каждого из нас! Он не просто понес наказание за наши грехи; Он пришел, чтобы принести нам новую жизнь!

Иисус - Вечный! Иисус - Живой! 
Он - Неизменный! Иисус есть Любовь! 
Он - Личность! Он слышит и отвечает! 
Иисус - Спаситель! 
Иисус - Единственный Путь к Отцу!
Иисус - моя Пасха! Он - моя Жизнь!
Иисус - мой личный Спаситель и мой Господь!

Иисус - Бог всей земли - знает и любит тебя! Его смерть и воскресение - лично за тебя! 

Помолимся.
Небесный Отец! Сегодня я признаю, что это мои грехи пронзили Господа Иисуса Христа. Поэтому я скорблю и прошу Тебя: излей на меня Дух благодати и милости. Пусть Твой Святой Дух сегодня говорит ко мне через все прочитанное и услышанное мной о смерти Иисуса Христа.
Смиряюсь перед Тобой, признаю, что Твоя Жертва и пролитая Кровь стала драгоценной для меня.
Прости мне все мои грехи и стань моим личным Господом и Спасителем. Войди в мое сердце Своим Святым Духом, усынови меня и прими в число Своих детей!
Благодарю Тебя, мой Господь! Радуюсь, что Твоя любовь ко мне так велика и теперь я смогу делиться ей со многими другими людьми. 
Во имя Христа, Аминь.

28 апр. 2021 г.

Помыслите!

Дорогие друзья! Слово Божье говорит к нам устами апостола Павла о том, что мы искуплены от грешной жизни и приобретены для Бога дорогою ценой: каждый человек был омыт, освящен и оправдан Духом нашего Бога посредством драгоценной Крови Господа Иисуса Христа (1Кор., 6 глава).

В предверии Пасхи, чтобы Вам не изнемочь и не пасть духом, думайте о Том, Кто подвергся такому поруганию от грешников! (Евр.12:3) Думайте о Христе Иисусе, испытавшем ни с чем не сравнимую боль, мучения и вражду со стороны людей, ради спасения которых Он и родился в этот мир. Смотрите на Иисуса и это поможет Вам не изнемочь душою и не потерять присутствия духа. Смотрите на Иисуса и Его дела и подчините свои жизни Его господству! 

Вместе с апостолом Павлом я молюсь о себе и о вас, чтобы все мы жили достойно Господа и во всем угождали Ему, принося плоды добрых дел и все больше узнавая Бога. Молюсь, чтобы вы укреплялись через Его силу и величие, становясь выносливыми, терпеливыми и радостными! Благодарите Отца, Который сделал вас достойными получить часть в наследии святых во свете. Он избавил нас от власти тьмы и ввел нас в Царство Своего любимого Сына, через жертвенную смерть Которого мы обрели искупление, прощение грехов!

20 окт. 2020 г.

О пробуждении молятся многие (краткие мысли)

О, да: о пробуждении молятся многие!
И да: много молясь, часто и не задумываются о том, что
1. Дух Святой уже давно сошёл и пребывает с нами, здесь, на земле! С каждым, кто призывает имя Господне! Он вселился в нас!
Он ходит в нас! Его могущественная сила - в нас!
И мы - Его свидетели для всех народов, Его посланники, которым вручено ясное и четкое послание:
«Итак, мы – представители Христа, так как через нас с людьми говорит Бог. Поэтому мы умоляем вас от имени Христа: примиритесь с Богом. На безгрешного Бог возложил вину за грех людей, чтобы в Нем мы стали праведными перед Богом.»
‭‭(2 Коринфянам‬ ‭5:20-21‬ ‭НРП‬‬) 
2. Это не просто известная фраза - «пробуждение начинается с меня» - это та ответственность, которая Богом дана Его детям и за которую каждый из нас будет спрошен!
«Тогда, подойдя, Иисус сказал им:
– Мне дана вся власть на небе и на земле. Поэтому пойдите ко всем народам и сделайте их Моими учениками: крестите их во имя Отца, Сына и Святого Духа и учите их исполнять все, что Я вам повелел.
А Я буду с вами все время, до скончания века.» (Матфея‬ ‭28:18-20‬ ‭НРП‬‬)
3. Один из тончайших, извращеннейших обманов сатаны в последнее время - создать молитвенное служение в Церкви Божьей и убедить христиан, что этого достаточно.

В таких поместных общинах много, часто часами, молятся «о пробуждении и спасении людей», но там давно не спасаются люди. Это происходит потому, что мало кто готов оставить свои дела и свой комфорт, чтобы пойти, как повелел Господь!

Но Сам Иисус оставил нам пример, как нужно поступать: молиться, а затем идти и служить силой Божьего Духа нуждающимся и неспасённым людям!

«...Иисус взошел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве Богу. Когда наступил день, Он позвал Своих учеников...
Иисус спустился с ними вниз, на равнину. Там уже собралась большая толпа Его учеников и великое множество народа...
Они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Те, кого мучили нечистые духи, тоже получали исцеление.
Все в толпе старались прикоснуться к Иисусу, потому что из Него исходила сила, которая всех исцеляла.» (Луки‬ ‭6:12-13, 17-19‬ ‭НРП‬‬)
А как поступаете Вы, братья и сестры?

17 апр. 2020 г.

Страстная пятница : Приготовляя наши сердца к Пасхе: Великий Пост. День 31

«А на дом Давида и на жителей Иерусалима изолью дух благодати и умиления, и они воззрят на Него, Которого пронзили, и будут рыдать о Нем, как рыдают об единородном сыне, и скорбеть, как скорбят о первенце.» (Книга пророка Захарии 12:10)
Друзья! Сегодня, в день, когда мы с особым трепетом вспоминаем невыразимые страдания и крестные муки Господа нашего Иисуса Христа, я возвращаюсь к этому пророчеству, данному Богом через пророка Захарию.
Хотя произнес эти слова пророк Захария, но дано было слово Господом Богом. Как это может быть? Как Бог мог сказать: «Они воззрят на Него, Которого пронзили»?! Разве можно поранить Бога?! И еще более странно: разве можно «пронзить» Бога, что означает убийство? Другими словами, разве может Бог умереть?!
Это пророчество исполнилось Иисусом Христом. Господь Иисус был не только полностью Богом, но также Он был полностью человеком:
Его Отцом был Бог, а мамой - девушка по имени Мария:
«Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю? Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святый найдет на тебя, и сила Всевышнего осенит тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.» (От Луки 1:34-35)
Как предсказывается в пророчестве, Иисус был «Единородным» Сыном Божьим (Иоанна 3:16). Когда Иисус умер на кресте, Он был пронзен: «Один из воинов копьем пронзил Ему ребра, и тотчас истекла кровь и вода.» (Иоанна 19:34).
Читая пророчество, мы видим, что там сказано намного больше. Далее там сказано, что те, кто пронзили Его, будут скорбеть, потому что Бог изольет на них «дух благодати и умиления».

Слово «пронзили» - דקר (daw-kar’, евр.) означает также «прокалывать, быть проколотым», а слово «умиления» означает также - תַחֲנוּנים (takh-an-oon', takh-an-oo-naw’, евр.) - «моление, молитва».

Другими словами, когда Дух Святой откроет наши глаза, то мы все:
  • и те, кто буквально пронзили Господа Иисуса, а также
  • мы, чьи грехи стали причиной Его смерти, -
мы все увидим, что натворили и насколько горестным является наш грех. Эта скорбь будет повсеместной и все же личной – «…и будет рыдать земля, каждое племя особо.» (Захарии 12:12)

Друзья! Это пророчество исполнилось в пятницу, накануне субботы, более двух тысяч лет назад, когда измученный, изувеченный более всякого творения, безгрешный и святой Человек Иисус Христос был пригвождан ко кресту и умер за наши грехи, чтобы на третий день воскреснуть для нашего оправдания!

«Он взошел пред Ним, как отпрыск и как росток из сухой земли; нет в Нем ни вида, ни величия; и мы видели Его, и не было в Нем вида, который привлекал бы нас к Нему.
Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей и изведавший болезни, и мы отвращали от Него лице свое; Он был презираем, и мы ни во что ставили Его.
Но Он взял на Себя наши немощи и понес наши болезни; а мы думали, что Он был поражаем, наказуем и уничижен Богом.
Но Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши; наказание мира нашего было на Нем, и ранами Его мы исцелились.
Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих; как овца, веден был Он на заклание, и как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзал уст Своих.» (Книга пророка Исаии 53:2-5,7)
Подобно сему, далее это пророчество было исполнено в день Пятидесятницы. Тогда Апостол Петр, исполнившийся Духа Святого встал, громко и смело сказал своим слушателям:

12 апр. 2020 г.

Торжественный въезд Господа Иисуса Христа в Иерусалим : Приготовляя наши сердца к Пасхе: Великий Пост. День 28

Дорогие друзья! С любовью Господа нашего Иисуса Христа, поздравляю вас с праздником, что вспоминается сегодня. Это особое событие – Торжественный въезд Господа Иисуса в Иерусалим.

Именно этому событию, которое произошло меньше чем за неделю до распятия Иисуса Христа, посвящено мое сегодняшнее размышление. Молюсь и надеюсь, что оно будет полезным а, возможно, для кого-то станет больше понятен праздник, который сейчас в народе называют Вербное (или Пальмовое) Воскресенье.

Произошло это событие не для того, чтобы мы просто пошли в этот день в храм посвятить вербу или украсить ею свои дома. Оно произошло для того, чтобы люди смогли увидеть Иисуса Христа, как Истинного Царя, и чтобы исполнилась Божья воля, предсказанная через пророков, за много столетий до рождения Иисуса в этот мир.

Сегодня я хочу обратить внимание на два пророчества, произнесённые через пророков Даниила и Захарию, а также почитать вместе с вами описание этого событие в Евангелиях.

Итак, давайте почитаем Евангелие от Матфея, 21 глава, 1-9 стихи:
«И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников, сказав им:

пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне; и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их.

Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит: Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядет к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной.

Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус: привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге; народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!»
Когда мы читаем эту историю, то уже в первых стихах видим Иисуса, как Всемогущего и Всезнающего Господа. Он знал, где будет привязанный осел, что это будет осел, на которого никто не садился, что хозяин этого осла будет верующим и с радостью отдаст его, когда ученики скажут: «он надобен Господу».
Иисус послал учеников за ослом не из Своей прихоти, но для того, чтобы в точности исполнить слово, данное Богом через пророка Захарию 9:9 (Вы видите его на картинке).
«Ликуй от радости, дщерь Сиона, торжествуй, дщерь Иерусалима: се Царь твой грядет к тебе, праведный и спасающий, кроткий, сидящий на ослице и на молодом осле, сыне подъяремной».
Именно так, как Бог обещал Своему народу, Царь царей въехал в Иерусалим: на ослице и молодом осле. Подобный въезд, конечно, разрушал все ожидания народа ибо они представляли Царя, эффектно въезжающего верхом на белом коне, в сопровождении войска или что-то подобное. Но Иисус ехал на ослике, по Писанию, чтобы исполнилось слово Бога.

Кроме этого, торжественный въезд Иисуса в Иерусалим стал исполнением еще одного пророчества, сказанного через пророка Даниила, жившего примерно за 600 лет до н.э. Бог сказал через него следующее.
«Итак знай и разумей: с того времени, как выйдет повеление о восстановлении Иерусалима, до Христа Владыки семь седмин и шестьдесят две седмины; и возвратится [народ] и обстроятся улицы и стены, но в трудные времена. И по истечении шестидесяти двух седмин предан будет смерти Христос…» (Дан.9:25-26).
Даже из этих нескольких пророчеств мы видим, что задолго до рождения Спасителя Иисуса Христа в этот мир, Бог уже готовил сердца людей, говоря через Своих пророков о времени и цели Его рождения, включая даже торжественный въезд в Иерусалим накануне Пасхи. Но Иерусалим «не узнал времени посещения» своего (Лк.19:44)

Все обстоятельства, предшествующие въезду: время, количество собравшихся людей, смерть и воскресение Лазаря примерно за месяц до Пасхи, планы первосвященников убить его, даже хозяин ослика с мамой-ослицей, все совпадало со сказанным через пророков и должно было указать народу на Иисуса, как на ожидаемого ими Мессию и Царя, пришедшего искупить Свой народ и человечество, умерев на кресте.

Теперь я хочу сделать акценты на несколько слов из пророчества Захарии (в 31 дне, мы еще раз обратимся к нему).