Адвент Різдва. Свіча Пророцтв (Надії)

Друзі, ми з вами вступили в період Адвенту Різдва (очікування Різдва) і в цей час, звісно, хочеться особливо розмірковувати над цією найвеличнішою подією в історії людства.

Сьогодні, на початку багатьох зібрань, було запалено першу свічку Адвенту – свічку Надії або свічку Пророцтв.

Біблійна надія покладається на Божий характер як на підставу для віри в те, що майбутнє буде кращим за сьогодення. Чим більше людина пізнає Божий характер, тим сильніше вона сподіватиметься.

Біблійна надія - це не просто оптимізм, який покладається на обставини і вірить, що будь-які обставини можуть повернутися на краще.

Біблійна надія не фокусується на обставинах. У Біблії люди, які не впадають у відчай, часто розуміють, що немає жодних ознак того, що все стане краще, але все одно вибирають сподіватися.

Біблійна надія сповнена сміливості і очікування того, що прийде день, коли людство і весь Всесвіт будуть звільнені від зла і смерті. Слава Господня з'явиться тоді, коли ми з вами, улюблені, нарешті усідомимо Хто Є наш Батько і станемо Його справжніми вірними синами й доньками. Цього очікує від нас все творіння! Саме вірність Бога Своїм Словам в усі віки, вселяє в нах надію і сподівання на майбутнє.

Є багато слів в Біблії, які використовуються в значенні «надія». Але кілька основних слів в івриті і грецькій мові звучать так:

• «яхАл» - «очікувати» (в сенсі «терпляче очікувати», як Ной очікував кілька тижнів допоки зійдуть води потопу)
• «кавА» - «очікувати» (від слова «кав» - «натягнута мотузка») і має значення «напружене сподівання»
• ἐλπίς - «елпІс» - «надія, сподівання» (не на щось абстрактне, а сподівання на Особу Воскресшого Ісуса Христа)

Але чого саме очікуємо ми з вами, друзі? Пророк Ісая сказав:

«Я очікуватиму Господа ! Хоч Він і ховає Своє обличчя від дому Якова, я покладатимусь на Нього.» (Ісаї 8:17)

Тож, перша свічка нагадує нам, що обітниця Бога, яку Він виголосив після гріхопадіння першого Адама (Буття 3:15), а потім багаторазово повторив через Своїх пророків, була і назавжди є незмінною.

«Я покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.» (Буття‬ ‭3‬:‭15‬ ‭CUV‬‬)

«Отже, Сам мій Владика дасть вам ознаку. Ось Діва завагітніє й народить Сина, і дасть Йому ім’я Еммануїл [з нами Бог].» (‬Ісаї 7‬:‭14‬ ‭CUV‬‬)

Ці обітниці Божі здійснилися саме в Ісусі Христі, який є Світлом для світу. Прихід Христа змінив історію й подарував світу надію.

Задовго до народження Христа, пророцтва про Його прихід були світлом у темряві для ізраїльського народу. Вони нагадували, що Бог не забув Своєї обіцянки, і що настане час, коли Месія прийде, щоб змінити історію і спасти світ.

Навіть коли народу здавалось, що нічого не відбувається – Божа обіцянка була незмінною, і кожне наступне пророцтво зміцнювало їхню віру в те, що Боже світло обов’язково зійде.

Прихід Христа змінив історію, подарував світу надію, став передвістям перемоги світла над темрявою.

Народження Сина Божого в світ стане відомим по всій землі, бо Він принесе справедливість, мир і спасіння, забере наші грішні камʼяні серця і дасть нам серця з плоті, відкривши шлях до примирення з Небесним Батьком.

«Тому що Дитя нам народилося, – нам дано Сина.

Влада на Його плечах, і дадуть Йому ім’я:

Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру.

Потужною буде влада і нескінчений мир на престолі Давида і в усьому царстві,

оскільки влада буде закріплена й утверджена на правді і правосудді – відтепер і на віки вічні!

Це учинить ревність Господа Саваота!» (Ісаї 9:5-6 CUV)

«Надходить такий час, – говорить Господь, – коли Я виведу від Давида праведний Паросток. Він, як Цар, правитиме мудро та запровадить на землі правосуддя і справедливість. За його днів Юда спасеться, і житиме в безпеці Ізраїль. А ось Його Ім’я, яким Його називатимуть: Господь – наша Праведність.» (Єремії 23:5-6 CUV)