«Це ж 6 січня свято Хрещення Господнього за новим календарем?»
Чи вже довелось Вам, друзі, почути подібне запитання в цьому році?
Мені довелось почути його вже кілька разів і тому, напевно, прийшло на серце нагадати собі самій і вам, мій любий читаче, історію, в честь якої колись і було запроваджено людьми це свято.
Свято, яке багато хто святкує навіть не замислюючись над тим, що саме святкується, а просто заради виконання тих чи інших традицій.
В Україні це свято також має назву Богоявлення і народну назву ВодОхреще. Популярна західнохристиянська його назва - свято Трьох королів.
Прадавні витоки свята в так званій спільноті «рідновірів» мають назви «Водокрес», або «Свято богині Дани», яку величають як покровительку води.
Тобто, ми бачимо, що станом на сьогодні, свято увібрало в себе безліч язичницьких, християнських і псевдохристиянських обрядів, центральне місце серед яких займають обряди, так чи інакше, пов'язані з водою. Серед них, наприклад, традиція вирубування з льоду великого хреста («йордан») і купання в спеціально пробитій ополонці (яку називають «йордань» в спогад хрещення Христа в Йордані); освячення води, крейди та ладану, набирання «святої» води (за переказами, у ніч на Водохреще звичайна вода отримує цілющу силу), яка весь наступний рік допоможе «зцілюватися» від хвороб, відганяти демонів тощо.
Писати про ще цілу купу речей, які насправді не мають жодного відношення до Хрещення Господа нашого Ісуса Христа, я не маю жодного бажання. Замість цього, друзі, я пропоную вам почитати зі мною Слово Боже і хоча б трішечки порозмірковувати над тим, що може принести корисні зміни в наші життя. Почитаймо Євангелію від Матвія.
«Тоді прийшов Ісус з Галилеї на Йордан до Івана, щоб у нього хреститися.Іван же стримував Його, кажучи: Це мені потрібно від Тебе хреститися, а Ти йдеш до мене?Відповідаючи, Ісус сказав йому: Облиш тепер, бо так належить нам виконати всю правду.Тоді Іван допустив Його.Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води. І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, як голуб, та сходив на Нього.І ось, почувся голос з неба: Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав.» (Матвія 3:13-17 CUV)
Перш, ніж ми з вами почнемо розмірковувати над цією історією, пропоную прочитати ще фрагмент з Євангелії від Івана.
«Наступного дня він [Іван Хреститель] бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже:Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!І засвідчив Іван, промовляючи:Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені:Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, – Він Той, Хто хрестить Духом Святим.І я побачив, і засвідчив, що Він – Божий Син.» (Івана 1:29-34 CUV)
Ось так, достатньо коротко, описано Євангелістами історію, з якої ми безпосередню дізнаємося про Господнє Хрещення. З усього, що в тексті я виділила червоним, хочу зупинитися лише на двох словах - «хрещення» і «правда». Розглянемо їх і спробуємо хоч трішечки глибше зрозуміти все те, що відбувалося на Йордані майже дві тисячи років тому.